Фільм "Брежнев, которого мы не знали" Про пошуки нетривалого щастя.

Дуже корисний і повчальний фільм про приклади пошуків щастя колишнього вождя і його сім"ї. З фільму можна винести цінні уроки.

                                   Аналіз фільму і світлі біблійної моралі.

 Дивлячись життєві хроніки видатних людей вже вкотре переконуєшся в істині.

"Не любіть світу, ані того, що в світі. 

Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,

бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, 

це не від Отця, а від світу.

Минається і світ, і його пожадливість, 

а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!"

                                                                                                                    1Івана 2:15,17
Урок 1. Фільм показує наскільки нетривале щастя дають навіть абсолютна влада та пов"язані з нею слава та гроші.  Тривале щастя можливе лише в гармонії з законами нашого люблячого Творця Єгови.

Урок 2. Хай би яким багатим та впливовим не був батько чи мати, нехай навіть президентом найбільшої країни в світі! - якщо не закладеш міцної духовної основи в своїх дітях - вони не стануть достатньо зрілими, щоби потім самим справлятись з життєвими випробуваннями і вести щасливе змістовне життя.

"Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї."

Приповістей 22:6.

Якої саме основи повинні закладати в дітях батьки?

"Початок премудрости страх перед Господом" 

Псалом 111:10

Урок 3. Вічна дилема: або кар"єра і матеріальне благополуччя або правильне виховання дітей. Показано, що кінцеву ціль в житті Брежнєв вбачав в забепеченні добробуту своєї рідні, насамперед сім"ї. Ніби благородний батківськиий мотив. Але з іншої сторони на алтарь кар"єри і слави було принесено в жертву виховання дітей- виховання нехай навіть не в Богобійному дусі, бо ж розуміємо в які атеїстичні часи жили тоді, а хоча би виховання практичної мудрості та витікаючої з цього пошани перед батьками та елементарної поваги до ближнього.

"Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
Якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,

якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання" 

Приповістей 2:1-5.